Ми — сини одного чоловіка, ми правдиві… Буття 42:11
Бог знайшов провину твоїх рабів…
Буття 44:16
«Ми люди добрі, — й били себе в груди. —
Наш батько — князь, шанований всіма». —
І впали ниць, в пилюку, добрі люди…
Й війнула в душу холодом зима...
Згадався батько, рідна батьківщина,
Монети дзенькіт, брязкіт ланцюга.
Одежа й кров улюбленого сина…
В важкі кайдани замкнена нога…
«Ну, що ж, чекаю вас з найменшим сином!» —
І вийшов геть.
Як спомини болять!
Немов би плечі знову у ряднині,
Мов хочуть вже і спогади продать.
…Пішли брати, щоб знову повернутись,
Щоб доказати чесність у ділах.
І знов мішки, і знову треба гнутись,
І віднайти в мішку своєму жах.
І знову він, намісник фараона,
І знов потрібно щось та й говорить.
Піднявся Юда: «Пане, в нас провина!
Сумління плаче, стогне і болить.
Бери мене! Бери в довічне рабство.
Не зводь в могилу батька сивину…»
Мовчать брати, мовчить шановне панство,
Несуть на плечах чесність, як вину.
А чесність та — немов вода із сита,
Як осінь трусить яблука в саду…
Гірчить душа, сльозою не промита,
І жне посів: полин та лободу.
Як боляче, проживши в честі й мирі,
Пошану мавши, титули ясні,
Пронісши їх, як двопудові гирі,
На чесність іспити не скласти випускні.
Вавринюк Юрий,
Луцк
Работаю главным редактором христианского журнала "Благовісник", автор двух поэтических сборников "Чекання", "Дзвони вічності", публицист. e-mail автора:poet@online.ua сайт автора:личная страница
Прочитано 13214 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вера действует Любовью - Чала Вячеслав Меня в начале постоянно загоняли в тупик каверзные вопросы со стороны тех, кому я пытался евангелизировать. И я бессильно вопрошал Бога, как отвечать? Как жить? Почему все так? Чего Ты от меня хочешь? И тут при чтении натолкнулся взглядом на маленький стишок. И он перевернул все во мне во мгновение ока. Вот это да! подумал я. Как все просто: да будет Бог все во всем. И ничего другого не должно быть, кроме Бога. Хоть где. Хоть в душе, хоть в пакибытии, хоть в глубине, хоть в высоте. Если принять сердцем правду, то ничего другого и не останется. Да будет Бог все во всем. Ничего другого не надо. Это и есть ответы на все вопросы, с этим становится легче любое бремя, так проще жить. Так любовь будет жить в тебе за тебя. А ты будешь просто радоваться, наслаждаясь этим даром, этим освобождением, и зная, что ты уже спасен. Слава Богу, аминь.
