Пів неба на порожній шлунок -
І знов занудить від нудьги.
Середньовічний облаштунок
Годиться лиш на вітряки.
Усе інакше. Мрії з болю
І радість з горя, небо з дна.
Усім байдуже. Нам з тобою
Частково теж уже. Однак.
Ще зо два цвяха не забито
В мазуту ночі й білість рук.
Життя ляльок під оксамитом
Розмірене, мов сонця стук
До шиби вранці крізь тенета
Задух, задум і засипань.
Усе пробачити – потреба
Дерев напровесні бажань.
І знову йти ловити колір
В коробки душ, немов жуки.
Пів неба на порожній шлунок
З’їдають вранці дітлахи.
Прочитано 9227 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 2,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
ну не дуристика? Комментарий автора: Ні, Льова, не дурістіка!
Сороколіт
2008-11-30 11:53:40
Ні, Льова, не дуристика...
хоча й не по профілю сайту...
Просто Андрію потрібно виразити себе, а (можливо) й ніде...
(це була інформація для Льови)
Андрію, наші почуття і світосприйняття не в змозі до кінця ніхто зрозуміти, бо кожен дивиться на світ по-своєму, навіть якщо це діти одних батьків з одним вихованням.
Але зрілість полягає в тому, щоб поважати інших і сприймати їх разом з їхнім світоглядом (не означає погоджуватись). І цього не потрібно вимагати від інших. ЦЕ потрібно ДАВАТИ іншим. Прогсто зрозумій тих, хто, згідно з тематикою сайту очікує знайти щось собі рідне.
Не прошу підлаштовуватись під нас, але будь ласкавий поважай хід і наших думок, і наш світоглід, бо ж, як відомо, "в чужий монастир"..
З повагою, ще один учень Христа.
Публицистика : пропасть - Fylhbfyjd Gfdtk С Александром я познакомился ,кажется зимой на одном из православных форумов.Как обычно,я закрывал ящик.А как заново открыл ОЧЕНЬ захотелось сделать приятное этому человеку. Надеюсь не обидел.Послал,вложив вот это :
Готово! Примите сей скромный труд. Простите, что затянул. Надеюсь, слова сего опуса ничем вас не обидели и не задели. Через пару минут адрес этого ящика будет ликвидирован. Нужно будет – придумаете как связаться.
Итак, оформите и перешлите в литстудию «Белкин». Сообщите им, что мне в сети нет опять. Вымотали меня, если честно, последние три года, а последняя история и просто добила. Ладно, сами все знаете. Адреса давал, которых нет - найдете. Можете, кстати, и не «Кружева» послать, и за одно и словечко обо мне замолвите и моих пропавших рукописях.
И, простите за наглость, просьба о скачке и пересылке ее Белкину остается – обратиться больше признаюсь и не к кому. Можете эту просьбу как и исповедь разместить на своём портале, вдруг кто и аукнется.
Всё. Возможно, прощайте! Удачи!
«Форест Гамп»
PS: Признаюсь, было интересно и приятно с Вами работать, чем с т.н. «друзьями»-земляками: не было необходимости бесконечно бегать, звонить, объяснять, выслушивать ахинею…
