А рана в сердце кровоточит...
Иль это стигма за Христа,
Кого солдат в предверьи ночи
Прикончил остриём копья?
И эта боль невыносима
Абсурдной логикой своей:
Как мог Отец родного Сына
Предать на страту за людей?
Умом ты вроде понимаешь,
Он - жертва, значит будет кровь.
Но эта боль, тебя касаясь,
Лишает логики любовь.
Ты тоже всходишь на Голгофу,
Твой крест поменьше, но всё ж крест,
Свою проходишь катастрофу,
И нет в ней помощи небес.
Кого Бог любит, те страдают -
Как ум и сердце примирить?
Ведь сердце кровью истекает,
И с этим нужно как-то жить...
Бог! Помоги, не разуверясь,
Пройти до самого конца,
Не стать ощерившимся зверем,
Чтоб пожалеть суметь врага.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Проза : Смирение и безответственность - Николай Морозов Рассказ о том, как девушка пытается разобраться чем отличается христианская добродетель смирение от безответственности. Описаные храмы и действующие лица - вымысел автора, любое совпадение с реальными храмами и людьми - случайность?
