Я начал жить, когда вся жизнь прошла,
Когда почти закончилась дорога.
Меня с пыли дорожной подняла
Любовь Христа и милость Бога
Я в мире жил без веры, без любви
Дружил с грехом, дышал прогнившей ложью
В душе тоска, и брань на языке.
Злым и бездумным сделало безбожье.
Но думал, что свободен был во всём…
Теперь я вспоминаю это с болью,
Что был всего лишь похоти рабом
И выполнял я дьявольскую волю.
Теперь в молитве я твержу: «Христос
Пред Тобой я на коленях каюсь.
Тебе я жизнь свою принёс,
Вернее то… что от неё осталось…»
И всё что от рождения мне Ты дал
Божественное, что считал я личным, -
Всё загубил, в разгуле растерял,
И вновь, как блудный сын, вернулся нищим.
И снова Ты меня обогатил.
И жизнь, что уходила скоротечно
Наполнил новым счастьем и продлил
Мне не на год и не на два, на вечность.
Я этим вечным даром дорожу
Благодарю Христа за искупление.
И всему миру грешному твержу:
Приди к Нему и обретете вы спасение.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Свидетельство : Кошка Люська. - Валентина Велькер Конечно для кого-то это может показаться смешным свидетельством и не значимым, а для меня важным. Что Наш Иисус даже вот в таких мелочах нам помогает! Ему за всё, всё Слава и Хвала!!!!
